Відбулося
чергове засідання методичного об’єднання класних керівників, на якому
розглянуті питання: практичні рекомендації вчителю щодо ефективного виховного
впливу на учнів у критичних ситуаціях (виступ ЗВР Суставової Н.В.); результати
тренінгу «Адаптація учнів до школи» (виступ практичного психолога Бережко
А.В.); як допомагати учням робити свій внесок у колективні дії
(приклад психології виховання – обмін досвідом – класний керівник 2 кл.
Остряниця О.Д.); театр, як засіб формування ціннісних орієнтацій учнівської
молоді (з досвіду роботи – класного керівника 4 кл. Величко І.М.).
Виступ практичного
психолога перед класними керівниками на тему: «Адаптація
учнів до школи». Шкільна адаптація – процес пристосування
дитини до умов шкільного життя, засвоєння його правил та норм, до пізнавальної
діяльності, засвоєння потрібних навчальних знань, картини світу. Під психічною
адаптацією розуміють процес взаємодії особистості з середовищем, при якому
особистість повинна враховувати особливості середовища, активно на нього
впливати, щоб забезпечити задоволення своїх потреб і реалізацію значимих
ланцюгів [Адаптація дитини до школи / упоряд. С. Максименко, К. Максименко, О.
Главник. – К. : Мікрос- СВС, 2003. – 111 с.].
Термін «шкільна адаптація»
вживається як характеристика рівня пристосування дитини до шкільних умов.
Водночас у діяльності шкільних психологів цей термін використовується і для
опису різних навчально-виховних проблем і труднощів. Як зазначають вчені,
ефективність адаптаційного процесу дитини до навчання буде визначати успішність
учіння, збереження психічного й фізичного здоров’ я. Б. Маршинін розглядав
шкільну адаптацію як складний процес, який поєднує адаптацію функціональну,
навчальну та соціально-психологічну. Під функціональною адаптацією розуміють
пристосування особистості до виконання обов’ язків, зумовлених функціональним
призначенням навчальної діяльності. Під навчальною – пристосування до умов
навчання в освітніх закладах. Щодо соціально-психологічної адаптації, то її
визначають як найоптимальніше пристосування дитячої психіки до умов шкільного
середовища через засвоєння і прийняття цілей, цінностей, норм і стилів
поведінки, прийнятих у цьому середовищі.